Те, чого одні з нетерпінням чекали, а інші побоювалися, здійснилося - 2 червня 2016 року парламент прийняв нову редакцію Закону «Про судоустрій і статус суддів», після чого, не роблячи перерви, - зміни до Конституції України в частині правосуддя.
Своєю позицією в цьому питанні з «Судово-юридичної газетою» поділився голова Верховного Суду України Ярослав Романюк.
«Існуюча зараз в Україні система судоустрою була створена штучно; вона не є достатньо ефективною. Ми підтримуємо перехід до триланкової судової системи, проте простий ліквідацією вищих спеціалізованих судів перейти до якісної триланкової системі складно. Ці суди забезпечують розгляд близько 180 тис. Справ на рік і в них працюють сотні людей. Передбачається, що новий Верховний Суд буде складатися з чотирьох касаційних судів та Великої палати. Ми пропонуємо створити у Верховному Суді не чотири касаційні інстанції, а три підрозділи: по розгляду адміністративних суперечок, з розгляду кримінальних спорів та спорів про адміністративні правопорушення та з розгляду цивільних справ. У їх складі можна було б створити відповідні колегії, які спеціалізувалися б на розгляді конкретних категорій справ: на корпоративних спорах, спорах з питань інтелектуальної власності, банкрутства тощо
Запропонований законодавцем варіант передбачає широку автономію судів, які увійшли до складу Верховного Суду. Зокрема, їх судді зможуть вибирати своє керівництво, у них буде свій апарат, а голови цих судів будуть мати широкі представницькі функції. По суті, це будуть автономні юридичні особи, тобто у Верховному Суді буде відразу чотири суди. Така організація призведе до внутрішніх протиріч, відсутності єдиної практики в розгляді справ і труднощів управління таким Судом.
Якщо уважно подивитися на запропоновані зміни, то можна прийти до висновку, що мова йде лише про реорганізацію Верховного Суду України до Верховного Суду. Тому, ті 35 суддів, які зараз працюють в ЗСУ, повинні продовжувати працювати, а судді інших судів, які бажають стати суддями нового Верховного Суду, повинні відбиратися за конкурсом.
Викликає сумнів і необхідність відбору до Верховного Суду юристів, які раніше не працювали суддями, - адвокатів і вчених з відповідним стажем роботи в сфері права. Без належного досвіду розгляду судових справ така практика може призвести до зниження якості роботи суду. До того ж, незрозуміло, чому право працювати у Верховному Суді надано тільки адвокатам і вченим, а не співробітникам прокуратури або інших фахівців у сфері права.
Мені здається, якщо законодавець не прислухається до наших зауважень, то у нас буде реальна можливість звернутися з приводу конституційності прийнятого закону до Конституційного Суду, а судді, які будуть позбавлені можливості продовжувати роботу у Верховному Суді, зможуть звернутися до Європейського суду з прав людини. Тим більше, що вже є приклад, коли ЄСПЛ ставав на бік заявника - це рішення «Бака проти Угорщини» 2014 року », - підкреслив суддя.
_03_03.png)
