Які угоди порушують публічний порядок, роз'яснив Верховний Суд

Верховний Суд прийшов до висновку, що угоди, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, не спрямовані на порушення громадського порядку, і, отже, не є такими, що порушують публічний порядок.

 Про це йдеться в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного СУДУ від 13 квітня 2016 року року №6-1528цс15.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Угода, яка порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є угоди, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема:

- спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст 14 Конституції.);

- по відчуженню викраденого майна;

- порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Всі інші угоди, спрямовані на порушення інших об'єктів права і передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок. 

У переглядається справі суди, задовольняючи позов, порахували, що угоди є нікчемними в силу положень ст. 228 ЦК, з огляду на те, що відповідач (продавець) шляхом вчинення шахрайських дій, в т.ч. і по приватизації, заволодів (разом з третьою особою) спірною квартирою, що встановлено вироком суду, тобто такими діями вони порушили громадський порядок. Тому, по угода подальшого відчуження квартири (ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ) є нікчемною. Згідно ч. 1 ст. 236 ГК ці угоди є недійсними.

Але суди залишили поза увагою, що розпорядження районної адміністрації про передачу квартири у власність, державна реєстрація права власності на квартиру та свідоцтво про право власності на неї є угодами, вчиненими з порушенням Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», враховуючи встановлені вироком суду обставини щодо шахрайських дій відповідних осіб щодо приватизації спірної квартири.

Договір купівлі-продажу цієї квартири, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності, скасована судом, є самостійним цивільно-правовим договором, зміст якого полягає в передачі продавцем майна покупцеві зі сплатою останнім певної грошової суми. Предметом цього договору є квартира, яка перебувала у власності продавця на момент укладення договору. Суд встановив, що цей договір укладено за наявності умислу щодо настання протиправних наслідків тільки з боку однієї зі сторін - продавця; покупець за договором є добросовісним набувачем.

Таким чином, спірні угоди не посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і не спрямовані на порушення громадського порядку, і, отже, не є такими, що порушують публічний порядок.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.